США перетворюють зброю на «підписку»: чому це стратегічний постріл собі в ногу6 лютого 2026 року США…
12.02.2026Нацыянальная бясьпека. Дайджэст
США перетворюють зброю на «підписку»: чому це стратегічний постріл собі в ногу
6 лютого 2026 року США де-факто скасували концепцію «Арсеналу демократії». Виконавчий указ Білого дому перевів експорт зброї з розряду підтримки союзників у розряд жорсткої промислової політики.
На папері це виглядає як “America First”. В реальності — це ризик втратити глобальне лідерство на ринку озброєнь у довгостроковій перспективі.
Розбираємо, що змінилося і чому це шанс для європейсько-українського ВПК.
1. Нові правила: «Плати або чекай»
Вашингтон офіційно відмовляється від принципу “хто перший встав — того й тапки”. Бюрократичну чергу замінили на політично керовану.
Тепер твій пріоритет у отриманні зброї залежить від трьох факторів:
Скільки ти витрачаєш (Tier 1 отримує все, Tier 3 — залишки).
Чи вписуєшся ти в географію інтересів США.
Чи допомагає твоє замовлення американській економіці.
Це перехід від Pull (союзник просить те, що йому треба) до Push (США змушують купувати те, що є в їхньому «Catalog of Prioritized Sales»).
Суть проста: хочеш захисту — фінансуй реіндустріалізацію США ($300 млрд продажів/рік).
2. Чому це «постріл у ногу» для Штатів?
Америка робить ставку на транзакційність, але ігнорує ефекти другого порядку.
Стимул для автономії Європи.
Коли доступ до критичних систем стає умовним («виконав KPI — отримав ракети»), союзники починають хеджувати ризики. Вашингтон сам дає Європі мотивацію, якої їй бракувало 20 років: вкладатися у свої виробничі лінії, щоб не залежати від настрою в Овальному кабінеті.
Репутаційна пастка.
Україна показала різницю між маркетингом і реальністю. «Дорога і складна» американська архітектура часто програє масовості і ремонтопридатності. Якщо до технічних питань додати ще й політичні бар’єри («ви в черзі, бо мало заплатили»), клієнти підуть шукати альтернативи.
Слабкість у кризу.
Союз, побудований на «прайс-листі», розсипається, коли треба діяти швидко і ризиковано. Транзакційні відносини не передбачають «підставити плече», вони передбачають «перевірити баланс рахунку».
3. Вікно можливостей для України та Європи
Поки США будують «елітний клуб покупців», Європа опинилася перед вибором: або повна залежність, або створення власної суверенної оборонки.
Для України це ідеальний момент. Ми вже почали діяти прагматично:
Відкриття контрольованого експорту.
Створення спільних підприємств і ліній у Європі.
Пазл складається так:
США залишають за собою сегмент наддорогих платформ (F-35, стратегічна ППО). Але масовий сегмент — дрони, РЕБ, тактичні сенсори, боєприпаси — це ніша, яку може зайняти Європейсько-Український хаб.
Ми даємо технології, швидкість і бойовий досвід. Європа дає гроші, масштабування і стандарти.
Разом це дозволяє створити альтернативний контур безпеки, який не залежить від того, який Tier сьогодні присвоїли тобі у Вашингтоні.
Висновок:
Перетворивши безпеку на «меню з пріоритетами», США тактично виграють гроші на нові станки, але стратегічно — самі вирощують собі конкурента в особі автономної Європи. І Україна в цій новій архітектурі повинна стати співавтором.
6 лютого 2026 року США де-факто скасували концепцію «Арсеналу демократії». Виконавчий указ Білого дому перевів експорт зброї з розряду підтримки союзників у розряд жорсткої промислової політики.
На папері це виглядає як “America First”. В реальності — це ризик втратити глобальне лідерство на ринку озброєнь у довгостроковій перспективі.
Розбираємо, що змінилося і чому це шанс для європейсько-українського ВПК.
1. Нові правила: «Плати або чекай»
Вашингтон офіційно відмовляється від принципу “хто перший встав — того й тапки”. Бюрократичну чергу замінили на політично керовану.
Тепер твій пріоритет у отриманні зброї залежить від трьох факторів:
Скільки ти витрачаєш (Tier 1 отримує все, Tier 3 — залишки).
Чи вписуєшся ти в географію інтересів США.
Чи допомагає твоє замовлення американській економіці.
Це перехід від Pull (союзник просить те, що йому треба) до Push (США змушують купувати те, що є в їхньому «Catalog of Prioritized Sales»).
Суть проста: хочеш захисту — фінансуй реіндустріалізацію США ($300 млрд продажів/рік).
2. Чому це «постріл у ногу» для Штатів?
Америка робить ставку на транзакційність, але ігнорує ефекти другого порядку.
Стимул для автономії Європи.
Коли доступ до критичних систем стає умовним («виконав KPI — отримав ракети»), союзники починають хеджувати ризики. Вашингтон сам дає Європі мотивацію, якої їй бракувало 20 років: вкладатися у свої виробничі лінії, щоб не залежати від настрою в Овальному кабінеті.
Репутаційна пастка.
Україна показала різницю між маркетингом і реальністю. «Дорога і складна» американська архітектура часто програє масовості і ремонтопридатності. Якщо до технічних питань додати ще й політичні бар’єри («ви в черзі, бо мало заплатили»), клієнти підуть шукати альтернативи.
Слабкість у кризу.
Союз, побудований на «прайс-листі», розсипається, коли треба діяти швидко і ризиковано. Транзакційні відносини не передбачають «підставити плече», вони передбачають «перевірити баланс рахунку».
3. Вікно можливостей для України та Європи
Поки США будують «елітний клуб покупців», Європа опинилася перед вибором: або повна залежність, або створення власної суверенної оборонки.
Для України це ідеальний момент. Ми вже почали діяти прагматично:
Відкриття контрольованого експорту.
Створення спільних підприємств і ліній у Європі.
Пазл складається так:
США залишають за собою сегмент наддорогих платформ (F-35, стратегічна ППО). Але масовий сегмент — дрони, РЕБ, тактичні сенсори, боєприпаси — це ніша, яку може зайняти Європейсько-Український хаб.
Ми даємо технології, швидкість і бойовий досвід. Європа дає гроші, масштабування і стандарти.
Разом це дозволяє створити альтернативний контур безпеки, який не залежить від того, який Tier сьогодні присвоїли тобі у Вашингтоні.
Висновок:
Перетворивши безпеку на «меню з пріоритетами», США тактично виграють гроші на нові станки, але стратегічно — самі вирощують собі конкурента в особі автономної Європи. І Україна в цій новій архітектурі повинна стати співавтором.