Як Європа сіла на “порохову голку” ПекінаМи звикли говорити про дефіцит снарядів, але рідко згадуємо…
12.01.2026Нацыянальная бясьпека. Дайджэст
Як Європа сіла на “порохову голку” Пекіна
Ми звикли говорити про дефіцит снарядів, але рідко згадуємо чому він виник на глибинному рівні. Проблема не лише в грошах чи виробничих лініях. Проблема в хімії.
Гендиректор концерну Rheinmetall Армін Паппергер ще у квітні 2024 року озвучив страшну цифру: понад 70% бавовняної целюлози (ключовий компонент для пороху) європейський ВПК отримує з Китаю. Пекін може зупинити виробництво боєприпасів у ЄС одним адміністративним рішенням.
Розберемо, як так сталося, до чого тут екологія та як Росія цим користується.
Що таке “linters” і чому це важливо?
Для виробництва нітроцелюлози (основи метальних зарядів для артилерії) потрібна специфічна сировина — бавовняний лінт (cotton linters). Це короткі волокна, “пух”, що залишається на насінні після того, як довгу бавовну забрали на текстиль.
Китай — світова фабрика одягу. Відповідно, у них зосереджені гігантські обсяги цього “відходу”, який для оборонки є золотом.
Стратегічна помилка №1: Екологія вище безпеки
У 2007 році ЄС запровадив регламент REACH. Це суворі екологічні норми для хімічної промисловості. Виробництво та відбілювання целюлози — процес “брудний”, потребує багато кислот і води. Європейським заводам стало невигідно працювати: треба було або вкладати мільйони в очисні споруди, або закриватися.
Бізнес обрав простіший шлях: закрити виробництво в Європі та купувати дешеву сировину в Китаї. Так Європа сама вбила свою хімічну автономію заради чистого повітря.
Стратегічна помилка №2: Ігнорування “подвійного призначення”
Роками європейські концерни (Eurenco, Rheinmetall) купували китайський лінт, вважаючи це стабільним бізнесом. Ніхто не думав, що Пекін використає це як зброю. Але Китай почав вводити експортний контроль. Офіційно — “для перевірки кінцевого користувача”. Реально — це важіль. Вантаж можуть затримати на митниці на місяці, зірвавши графіки поставок снарядів для України.
Російський слід: поки Європа спала, Москва скуповувала
Найцікавіше відбувається “за лаштунками”.
1. Дефіцит для нас: Поки європейці шукають сировину, Китай створює штучні затримки.
2. Зелене світло для РФ: За даними звітів, у 2022–2023 роках Росія збільшила імпорт нітроцелюлози на 70%. Левова частка йде з Китаю або через посередників (Туреччину).
Пекін грає у подвійну гру: однією рукою гальмує європейські конвеєри бюрократією, а іншою — накачує російський ВПК необхідною хімією.
Чи є вихід? (Спойлер: так, але це довго)
Альтернатива існує — деревна целюлоза. У Європі повно лісу (Скандинавія), і технологія дозволяє робити порох з деревини.
Але є нюанси:
Технологія: Устаткування заводів налаштоване на бавовняний “пух”. Деревина йде у твердих листах. Щоб перейти на дерево, треба будувати нові лінії подрібнення.
Бюрократія: Новий вид пороху вимагає пересертифікації снарядів. У країнах НАТО це займає до 2 років. Не можна просто засипати інший порох у гармату — треба довести, що вона не вибухне.
Висновки:
Європа зараз екстрено намагається злізти з “китайської голки” (програми ASAP, інвестиції у заводи), але це гонка з часом. Ми пожинаємо плоди 30 років політики, де дешевизна та екологія були важливіші за здатність себе захистити.
Ми звикли говорити про дефіцит снарядів, але рідко згадуємо чому він виник на глибинному рівні. Проблема не лише в грошах чи виробничих лініях. Проблема в хімії.
Гендиректор концерну Rheinmetall Армін Паппергер ще у квітні 2024 року озвучив страшну цифру: понад 70% бавовняної целюлози (ключовий компонент для пороху) європейський ВПК отримує з Китаю. Пекін може зупинити виробництво боєприпасів у ЄС одним адміністративним рішенням.
Розберемо, як так сталося, до чого тут екологія та як Росія цим користується.
Що таке “linters” і чому це важливо?
Для виробництва нітроцелюлози (основи метальних зарядів для артилерії) потрібна специфічна сировина — бавовняний лінт (cotton linters). Це короткі волокна, “пух”, що залишається на насінні після того, як довгу бавовну забрали на текстиль.
Китай — світова фабрика одягу. Відповідно, у них зосереджені гігантські обсяги цього “відходу”, який для оборонки є золотом.
Стратегічна помилка №1: Екологія вище безпеки
У 2007 році ЄС запровадив регламент REACH. Це суворі екологічні норми для хімічної промисловості. Виробництво та відбілювання целюлози — процес “брудний”, потребує багато кислот і води. Європейським заводам стало невигідно працювати: треба було або вкладати мільйони в очисні споруди, або закриватися.
Бізнес обрав простіший шлях: закрити виробництво в Європі та купувати дешеву сировину в Китаї. Так Європа сама вбила свою хімічну автономію заради чистого повітря.
Стратегічна помилка №2: Ігнорування “подвійного призначення”
Роками європейські концерни (Eurenco, Rheinmetall) купували китайський лінт, вважаючи це стабільним бізнесом. Ніхто не думав, що Пекін використає це як зброю. Але Китай почав вводити експортний контроль. Офіційно — “для перевірки кінцевого користувача”. Реально — це важіль. Вантаж можуть затримати на митниці на місяці, зірвавши графіки поставок снарядів для України.
Російський слід: поки Європа спала, Москва скуповувала
Найцікавіше відбувається “за лаштунками”.
1. Дефіцит для нас: Поки європейці шукають сировину, Китай створює штучні затримки.
2. Зелене світло для РФ: За даними звітів, у 2022–2023 роках Росія збільшила імпорт нітроцелюлози на 70%. Левова частка йде з Китаю або через посередників (Туреччину).
Пекін грає у подвійну гру: однією рукою гальмує європейські конвеєри бюрократією, а іншою — накачує російський ВПК необхідною хімією.
Чи є вихід? (Спойлер: так, але це довго)
Альтернатива існує — деревна целюлоза. У Європі повно лісу (Скандинавія), і технологія дозволяє робити порох з деревини.
Але є нюанси:
Технологія: Устаткування заводів налаштоване на бавовняний “пух”. Деревина йде у твердих листах. Щоб перейти на дерево, треба будувати нові лінії подрібнення.
Бюрократія: Новий вид пороху вимагає пересертифікації снарядів. У країнах НАТО це займає до 2 років. Не можна просто засипати інший порох у гармату — треба довести, що вона не вибухне.
Висновки:
Європа зараз екстрено намагається злізти з “китайської голки” (програми ASAP, інвестиції у заводи), але це гонка з часом. Ми пожинаємо плоди 30 років політики, де дешевизна та екологія були важливіші за здатність себе захистити.