By Belkorpus Які технології нам слід розвивати в першу чергу щоб захистити нашу піхоту?
Системи детекції дронів. Це можуть бути активні і пасивні радари, а також приймачі котрі за математичними алгоритмами визначають траєкторію польоту ворожого дрону. Як мінімум, це вже даватиме піхоті уявлення про ступінь і характер небезпеки з повітря.
Системи знищення дронів. Ми вже успішно навчилися знищувати ворожі крила, здебільшого над своєю територією. Необхідно цей досвід масштабувати у вигляді суцільної віртуальної стіни по всьому фронту. І друге – це перейти до знищення розвідницьких коптерів противника, в тому числі і над його позиціями. Якщо не літатимуть ні крила, ні коптерні розвідники противника, то він стане сліпий, і робота його ударних дронів значно втратить у ефективності.
Слід реалістичного підходити до зусиль по розвитку наземних роботизованих комплексів. Не варто захоплюватися бойовими системами, котрі будуть стріляти замість солдатів. Це буде не так швидко, як нам хотілося. Водночас є величезна потреба у логістичних дронах, котрі забезпечували евакуацію поранених, доставку боєприпасів їжі і так далі. Такі НРК можуть чудово виконувати свої функції, і при цьому вони є достатньо простими у виготовленні. Так само перспективними є інвестиції в масові наземні системи для мінування. Ще раз підкреслю: в усіх випадках тут важлива дешевизна і масовість, а не показуха
Але цього недостатньо. Треба ухвалити непрості політичні кроки.
Україні доведеться прийняти важкі рішення щодо розподілення тягара чергування на піхотних позиціях на інші категорії військовослужбовців. Така практика вже існує в деяких українських бригадах. Особовий склад, котрий не задіяний безпосередньо бойовій роботі, як правило, цілком здатний виконувати функцію періодичного чергування на укріпленнях, спостережних пунктах тощо.
Ротація – це саме той принцип, котрий дозволяє відійти від сумної перспективи “з піхоти лише три виходи – 200, 300 чи СЗЧ”.
Чергування в якості піхоти слід залучати підрозділи національної поліції. Поліція вже має непогану вогневу підготовку і за мінімальних зусиль, як показує практика, може так само ефективно воювати, як піхота у найкращих бригадах ЗСУ чи Нацгвардії. Кілька тижнів такої бойової роботи на рік не вплинуть на ефективність роботи нацполу як інституції, але при цьому піднімуть її авторитет у суспільстві й покращать моральний клімат.
Більшість заходів, вказаних вище, можна застосовувати або миттєво або протягом кількох місяців. Це радикально змінить ситуацію з піхотою в українському війську і весь настрій у суспільстві.”
Іг.Л.