Незалежно від наслідків російсько-української війни, РФ збереже свої амбітні цілі щодо реалізації «г…

Незалежно від наслідків російсько-української війни, РФ збереже свої амбітні цілі щодо реалізації «геостратегічного реваншу» за програш у холодній війні та відновлення російської сфери впливу у Східній Європі, повернення статусу одного з глобальних полюсів сили. Росія і надалі буде дотримуватися курсу з нарощування свого воєнного потенціалу, мілітаризації економіки та суспільства для довгострокового геополітичного протистояння із країнами Заходу. Також Кремль намагатиметься руйнувати європейську архітектуру безпеки, що сформувалась після закінчення холодної війни, скорочувати присутність США на континенті та вносити розкол у західні альянси (НАТО, ЄЄ).
Для того, щоб ефективно протидіяти неоімперіалістичній експансії РФ у Європі, необхідно модернізувати існуючу архітектуру європейської безпеки, яка повинна включати три основні складові.
І. Посилення ролі НАТО за участю США
Північноатлантичний альянс залишатиметься фактично єдиною ефективною системою колективної оборони у світі у коротко- та середньострокової перспективі.
Способами посилення оборонного колективного потенціалу мають бути:
збільшення оборонних видатків. Станом на початок 2025 року не всі країни виконали зобов’язання 2% ВВП на оборону. Сучасні умови та загрози вже вимагають збільшити і цей показник. Так, США закликають країни НАТО наростити видатки на оборону до 5% ВВП;
прискорення інтеграції в НАТО нових членів організації (Фінляндія та Швеція);
посилення сил та засобів НАТО, що розгорнуті на східному фланзі (в країнах Балтії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Болгарії). Сьогодні розпочаті заходи з переформатування багатонаціональних БТГр НАТО до бригадного рівня;
розширення масштабів та нарощування інтенсивності заходів оперативної і бойової підготовки ОЗС НАТО. У цьому контексті 13 січня – 26 лютого 2025 року вперше відбулося масштабне навчання новостворених Об’єднаних сил реагування НАТО (NATO Allied Reaction Force ) “Steadfast Dart 25” (на території Болгарії, Греції та Румунії; брали участь 9 країн-членів НАТО, залучалось близько 10 тис. в/с, 1500 од. ОВТ, 20 літаків та 17 кораблів).
Важливою справою є збереження військової присутності США в Європейському регіоні. З 2017 року Сполучені Штати наростили свою військову присутність в Східній Європі, розмістивши додаткові сили та засоби у рамках операції ЗС США “Атлантична рішучість” (дві бронетанкові бойові бригадні групи, легка бойова бригадна група, бригада армійської авіації).
II. Нарощування оборонної складової Європейського Союзу
Зовнішньополітичний курс США, за якого переглядається (вперше з 1945 року) їхня традиційна роль в європейській безпеці, ставить перед ЄС завдання з перебудови політичної та безпекової архітектури континенту в умовах, коли попередній світовий порядок, що сприяв розвиткові ЄС як економічної сили, зазнає різких змін. Відмова США від активної ролі в європейській безпеці залишає континент уразливим від зовнішніх загроз, насамперед з боку Росії. Європейський Союз та країни поза ЄС змушені спільно вирішувати стратегічні питання, що потребує нової моделі співпраці у сфері безпеки та оборони, переосмислення взаємодії зі США та створення нових альянсів.
Напрямки посилення оборонної складової ЄС:
 формування єдиного європейського підходу до питань безпеки та оборони;
 зміцнення військових спроможностей ЄС у спосіб збільшення оборонних видатків та виробничої потужності оборонно-промислової бази європейських країн;
 оптимізація співпраці між європейськими оборонно-промисловими комплексами для усунення їх фрагментації та підвищення ефективності спільних оборонних програм;
 збереження трансатлантичної співпраці, навіть за складних відносин зі США;
 розширення Францією на країни ЄС ядерних інструментів стримування;
 активізація співпраці з європейськими країнами поза межами ЄС – Велика Британія, Норвегія, Швейцарія та Туреччина;