By Belkorpus Через загрози від гіперзвукових ракет, дронів і космічної зброї система командування США в критичній ситуації є застарілою. Як приклад, автор критикує припинення постійного перебування в повітрі стратегічних літаків управління і зв’язку, які повторюють наземні системи керування пусками МБР, закликаючи до його відновлення як єдиного надійного захисту від катастрофічного удару.
…
Якщо вірити Пентагону, США позбавили Іран можливості мати ядерну зброю. Цього вдалося досягти за допомогою одного рейду американських бомбардувальників і без елемента несподіванки.
Вісім місяців як я писав про думку конгресмена Дона Бекона (Республіканець від Небраски), члена Комітету з питань збройних сил Палати, та інших експертів, що США вкрай вразливі до раптового ядерного удару. Бекон, колишній бригадний генерал ВПС, колись безпосередньо відповідав за наказ про відплату в разі ядерного нападу. Успішний такий удар унеможливив би будь-яку американську контратаку, залишивши ворогам свободу дій для знищення США.
Хоча США володіють тисячами ядерних боєголовок по всьому світу, усі вони залежать від єдиної точки – системи командування, управління та зв’язку. Щоб бути ефективною, ця система має бути захищеною від двох ризиків: по-перше, від роззброєння США раптовим ядерним ударом, і, по-друге, від помилкового сигналу – ілюзії чи фантома на екрані комп’ютера, що може спровокувати випадкову війну.
Щоб уникнути цих загроз, США покладаються на флот командних літаків, оснащених усім необхідним для керування американськими ядерними силами в разі війни. Ідея полягає в тому, що літаки злітають після сигналу про напад і передають наказ про відплату за умови, якщо ядерна зброя досягне території США. Цю систему називають “Looking Glass”.
Натомість сьогодні гіперзвукові ракети здатні вразити США менш ніж за 15 хвилин – час, потрібний командним літакам для злету з баз. Це робить чинну систему застарілою. Ще тривожніше, що недавні атаки на Росію та Іран вказують на можливість нейтралізації командних літаків неочікуваними нетрадиційними методами.
Недавні випадки польотів малих дронів над чутливими американськими військовими базами свідчать, що методи, застосовані Ізраїлем і Україною, можна масштабувати і проти наших сил. Проте інші упустили справжню глибину загрози. Командні літаки – справжній фундамент усієї військової потуги США – опинилися під загрозою раптового знищення.
Також небезпеку для командних літаків становить поява космічної ядерної зброї. Таке озброєння може бути запущені на орбіту, маскуючись під звичайні супутники, а потім одночасно атакувати цілі в потрібний день.
Якщо статичний командний пункт не може бути захищеним на землі, тоді достатня кількість літаків має постійно перебувати у небі 24/7. Літак, який вже у небі, набагато складніше виявити й знищити. Для прикладу, між 1961 – 1990 роками літак Looking Glass завжди перебував у повітрі над континентальною частиною США.
Такий стан справ є не лише ірраціональним, а й небезпечним. Жоден із численних пунктів витрат Пентагону, якими обґрунтованими вони б не були, не матиме цінності, якщо система зазнає краху. Сьогодні 90% оборонного бюджету припадає на неядерні сили, які будуть миттєво знищені чи паралізовані масштабним ядерним ударом. А близько 10% бюджету, що витрачаються на ядерну зброю, будуть марними, якщо наші боєголовки не отримають наказу до застосування.
Згадаймо червень 2023 року, коли рекреаційний підводний човен Titan вибухнув на дні Атлантичного океану. Тоді хвиля критики накрила інженерів судна, які проігнорували стандартні процедури, викликавши значно більше уваги ЗМІ, ніж тривоги щодо стану американської системи ядерного стримування.
Якщо історія зафіксує, що США приділяли менше уваги своїй обороні, ніж інженери будівництву туристичних підводних човнів, то нас чекає та сама доля, що й нещасну команду Titan: раптове й неминуче знищення.