By Belkorpus Загалом в Україні є аж 4 структури, де білоруси виконують бойові завдання
Полк Кастуся Калиновського
Найбільша за чисельністю структура.
По суті, це піхота з багатьма додатковими засобами (міномети, ПЗРК, ПТРК тощо).
За час свого існування полк досяг певних результатів на інформаційному та бойовому фронті. Багато бійців мають пристойний досвід.
Але при цьому вона залишається структурно слабкою, лідерство – клановим, а репутація серед бійців – неоднозначною. Вистачає внутрішніх проблем.
ПКК дуже прагне зайняти своє місце в білоруській політиці, перетворюючи бойові заслуги бійців на політичні рейтинги.
Попри те, що бійців можна назвати невизначеними (через занадто різні політичні погляди всередині підрозділу), вони співпрацюють із Зяноном Пазняком.
Терор і БДК
Терор – це колишній батальйон ПКК, який відокремився від структури через конфлікт з керівництвом.
Після певного періоду співпраці вони об’єдналися з іншими білоруськими (і не тільки) добровольцями в спільну структуру під назвою Білоруський добровольчий корпус (БДК).
З точки зору військового формування вони більше схожі на ССО, тому що працюють з невеликою кількістю людей і виконують спеціальні завдання, такі як диверсії, рейди, штурми.
«Терор» має одну з найкращих репутацій як підрозділ. Вони багато воюють.
За кількістю бійців (Терор+БДК) це друга за чисельністю структура, яку умовно можна назвати батальйоном.
Внутрішня структура будується навколо кількох командирів, які мають високий авторитет серед бійців. Тому конструкція більш стабільна, ніж у ППК.
З політичної точки зору – націоналісти, мають певну і чітку позицію.
Вони не прагнуть до політики, не співпрацюють з політичними силами. Воліють діяти як самостійний суб’єкт.
Сахащик і штурмовики
Як буде називатися структура, поки невідомо, але група бійців під керівництвом Валерія Сахащика діє вже кілька місяців.
Вони співпрацюють із 79 ОДШБ, а значить, рід військ і завдання очевидні. Штурм і оборона позицій. Вони працюють на Донецькому напрямку.
Попри те, що вони створені відносно недавно, вони вже встигли відзначитися в запеклих боях, де заслужили репутацію.
Про чисельність ще рано говорити, але це відносно невелика група людей (до взводу). До якого розміру вони можуть вирости, покаже час.
Ця військова структура була створена і побудована навколо Сахащика, і дотична до офісу Світлани Тихановської.
Позитивним є те, що тісна співпраця з офіційним офісом може забезпечити краще забезпечення бійців амуніцією та спорядженням.
Білоруська група в Другому інтернаціональному легіоні
Сьогодні другий легіон налічує близько 30 білорусів, але вони не об’єднані в єдину структуру і мають з цим ряд проблем. Сьогодні тут також працює наша група.
За завданнями – це розвідувально-диверсійна діяльність та інше.
Через те, що єдності немає, важко говорити про спільні політичні позиції чи рівень безпеки.
Я думаю, що найближчим часом ми побачимо або радикальні зміни підходів, або поступове відходження цієї структури в історію.
Пагоня і всі інші
Також сьогодні формально продовжують діяти бійці «Пагоні», є білоруси, які воюють у Збройних силах. Частина людей відкололася від ПКК, але залишилася в ГУР.
Усі ці історії ще не сформовані чи не є достатньо великими, щоб розглядати їх на даний момент.
Скажу так: я вважаю добре, що сьогодні є низка різних структур, де білоруси можуть отримати бойовий досвід.
Як показує практика, будь-яка монополія веде до зловживань, які нічим хорошим не закінчаться. У конкуренції буде створено щось краще.
Звичайно, хтось може сказати, що відсутність монолітності може стати перешкодою на шляху до звільнення Білорусі, але я вважаю, що це не так.
Я впевнений, що якщо буде історичний шанс, то всі білоруські структури зможуть домовитися і виконувати свою роботу. Як це було в 2020 році.