23 червня в якості завідувача Навчально-наукова лабораторія протидії дезінформації КНЕУ взяв участь у міжнародному круглому столі на тему: «Білоруський фактор у системі європейської безпеки: як не допустити відкриття нового фронту російської агресії».
Організатор: БФ «Акцент».
Серед учасників були: Олег Лісний (Lisnyj Oleh) – виконавчий директор Благодійного фонду «Акцент»; Ярослав Чорногор – посол МЗС України з особливих доручень з питань демократичних трансформацій, взаємодії з демократичними силами та національними рухами недружніх країн; Пьотр Кульпа – колишній заступник міністра економіки Польщі, колишній секретар польської делегації у Парламентській асамблеї НАТО; Вадим Кабанчук – представник з питань оборони та національної безпеки Обʼєднаного перехідного комітету Білорусі; Едуардс Лининьш – оглядач Латвійського радіо; Дайнюс Радзявічюс – медіаомбудсмен, голова ради з питань журналістської етики Сейму Литви; Віталій Кулик (Vitalii Kulyk) – завідувач Навчально-наукової лабораторії протидії дезінформації КНЕУ; Ігор Чаленко (Igor Chalenko) – керівник Центру аналізу та стратегій; Маріуш Патей – журналіст, аналітик, член Асоціації польських журналістів, експерт Варшавського інституту; Світлана Шатіліна – голова Місії демократичних сил Білорусі в Україні.
Модератор: Дмитро Левусь (Dmytro Levus) – політолог, експерт АЦ «Обʼєднана Україна».
Питання до обговорення:
– Втягнення Білорусі у війну загрожує регіональній та континентальній безпеці. Які кроки необхідно зробити, щоб цього не допустити?
– Чи не призведе прагнення Лукашенка налагодити відносини зі США до посилення напруженості в НАТО та збільшення тиску Москви на Мінськ?
– Наскільки реалістичним є сценарій відриву Білорусі від РФ та унеможливлення її використання Кремлем як плацдарму для агресії й тилової бази у війні?
Чому це важливо?
Білорусь відіграє ключову роль у планах Кремля щодо війни проти України. Саме з її території 24 лютого 2022 року російські війська розпочали наступ, який поставив Україну у складне становище. Тому Київ і надалі змушений враховувати ризик повторного наступу з північного напрямку.
Водночас Росія використовує Білорусь як інструмент тиску на Європу. Погрози можливих атак або провокацій проти сусідніх держав — членів НАТО та ЄС — покликані посіяти страх, поставити під сумнів здатність Альянсу реагувати на загрози та зрештою схилити західні країни до скорочення підтримки України.
Я також нагадав що ретранслятори на білоруському боці беруть участь в атаках росіян на залізничний вузол Коростеня. Удари наносяться по локомотивах, підприємствах залізниці, об’єктах обслуговування руху — тобто по тих елементах, без яких залізничний вузол втрачає ефективність навіть за умови фізично справних колій.
Зона системного ураження логістики, рухомого складу та тягових засобів розширилася від Овруча через Ігнатпіль до Коростеня і набула постійного характеру. За останній тиждень навколо Коростеня та на прилеглих напрямках знищено понад 20 локомотивів; загальна сума збитків перевищує 1,5 млрд грн. Залізничний рух через станцію та прилеглими гілками фактично зупинено. Присутність ударних безпілотників, що барражують, досягає 12 годин на добу, що створює ефект безперервної загрози. Існує висока ймовірність подальшого поширення подібних «язиків» тиску у бік “
В.Кулік
#Білорусь #війна #Лукашенко #ретранслятори #Україна #росія #агресія