Власне, допис Дениса Штілермана:”Як я раніше казав, західні експерти активно просувають наратив, що …
“Як я раніше казав, західні експерти активно просувають наратив, що Росію зараз чіпати не можна. Невідомо з якої причини вони це роблять — чи то через підкуп, чи будучи агентами, чи корисними ідіотами. Цього разу я побачив звіт RUSI «Four Years On — Ten Lessons from Russia’s War in Ukraine». Одразу скажу: якщо хтось думав, що це поважна британська інституція — змушений вас розчарувати.
Вже у другому абзаці видно, звідки ростуть ноги у цього матеріалу:
«До початку січня 2026 року війна Росії в Україні триватиме довше, ніж Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу, яка тривала від початку операції «Барбаросса» в неділю, 22 червня 1941 року, до капітуляції нацистів у суботу, 9 травня 1945 року.»
Весь світ знає, що нацистська Німеччина капітулювала 8 травня — для всієї Європи це день пам’яті і скорботи. Лише кацапи мають своє побєдобєсіє 9 травня. Цікавий початок. Але далі гірше:
«Історія нагадує нам, що імперії рідко руйнуються, тому що зазнають поразки на полі бою. Вони розпадаються, коли історії, які колись підтримували їхню владу, нарешті розчиняються під вагою їхніх власних помилок.»
Певно, поважне RUSI забуло про Першу світову війну і про те, як змінилася мапа світу після неї. Німецька імперія, Австро-Угорська імперія, Османська імперія зникли внаслідок першої великої війни. Російська імперія значно зменшилась у розмірах. Жовтневий переворот, розпад Російської імперії та створення СРСР стали можливими виключно через поразку у Першій світовій. Ленін не «підняв народ» — він за німецькі гроші організував переворот, скориставшись військовою катастрофою. Саме поразка на полі бою стала причиною розпаду імперії.
Тепер пройдемось по «десяти урокам».
1. «Війна як випробування волі». Хоча на перший погляд може здатися, що автори в принципі праві — війни виграються довгостроковою політикою, логістикою і волею людей, а не початковим співвідношенням сил. Але вони одразу непомітно вкидають тезу, що Україна «має право голосу щодо результату». Що значить «право голосу», якщо саме ми вирішуємо результат? Насправді це очевидна підготовка до тези про «неминучі компроміси» та важливість переговорів.
2. «Україна не програє, а Росія не виграє». Що це за маячня? Україна не «не програє» — Україна перемагає. Ми знищили Чорноморський флот, вибили з ладу 40% російської нафтової інфраструктури, поставили на коліна російську ППО. Це не «нічия» — це поступова перемога. Формулювання «не програє» — це пасивна конструкція, яка автоматично знижує вагу реальних українських досягнень.
3. «Захід не визначився з вибором заради перемоги України». Автори, на моє здивування, визнають проблему стратегії «дати Україні достатньо, щоб не програти, але недостатньо, щоб перемогти». Але висновок з цього робиться кволий — «Заходу бракувало уяви». Не уяви бракувало. Бракувало волі. І в багатьох випадках — бракувало інтересу до перемоги України, бо Росію хотіли зберегти як противагу Китаю чи з інших міркувань.
4. «Росія домінує у війні наративів». Тут — пів-правди. Так, Росія десятиліттями інвестувала у пропаганду. Але автори чомусь забувають, що Україна попри все мала і має масову підтримку у ГА ООН, а провал у Африці — це передусім провал західних країн, які залишили цей континент Росії та Китаю. Не Україна винна, що Британія, Франція і США не змогли утримати Африку.
5. «Зв’язки Заходу не такі міцні, як здається». Цитування Рорі Стюарта про європейську наївність — точне. Але автори не доводять думку до логічного кінця: якщо США більше не союзник — Європа має нарешті стати самостійним суб’єктом. Замість цього стаття плаче про те, що «архітектура руйнується». Архітектура не руйнується сама — її руйнують конкретні люди. Назвіть їх.
6. «Опір України — поштовх до нерозповсюдження ядерної зброї». Найбридкіша частина. Авторам не подобається, що ядерне стримування «спрацювало лише для стримування Заходу, а не Росії». А чому воно спрацювало? Тому що Захід сам собі заборонив відповідати на російську ескалацію. Україна знищує російські об’єкти на території РФ — і ядерної війни немає. Бо Путін блефує.