Підготовка бійців руху опору країн-членів НАТО силами спецпризначенців Бельгії, Німеччини, Нідерландів та Польщі зі складу Allied Special Operations Forces Command (ASOFCOM).
У НАТО партизанські сили не є регулярними військами, але регулюються як частина операцій спротиву (resistance operations) Сил спеціальних операцій.
Вони регулюються двома керівними документами — AJP-3.20 та STANAG 2407.
Рух опору НАТО координується через Special Operations Component Command (SOCC) у складі NATO Special Operations Headquarters (NSHQ), що у Бельгії.
Передбачається, що рух опору складатиметься як із місцевих добровольців, так і з спецпризначенців інфільтрованих на окуповану територію.
Альянс визнає три фази діяльності руху опору:
1. Pre-conflict – формування загонів до початку війни. 2. Conflict – активація під час війни. 3. Post-conflict – розпуск чи інтеграція регулярні ЗС після війни.
