Європейські спецслужби документують підривну діяльність, пов’язану з російськими спецслужбами

Нацыянальная бясьпека. Дайджэст

Отже, ми маємо задокументовані випадки підривної діяльності, яку європейські правоохоронні структури пов’язують із російськими спецслужбами. Однак це ще не доводить причетності Кремля до конкретних повідомлень про мінування 5 листопада.

ЯКОЇ МЕТИ МОЖУТЬ ПРАГНУТИ ОРГАНІЗАТОРИ?

Якщо ця хвиля погроз є скоординованою операцією, її мета може бути значно ширшою за звичайне залякування пасажирів.

Насамперед ідеться про економічне та ресурсне виснаження. Кожна перевірка, незапланована посадка або залучення військової авіації потребує коштів, часу та людських ресурсів. У разі систематичного повторення таких інцидентів їхня сукупна вартість може стати суттєвою.

Друга потенційна мета — перевірка стійкості систем безпеки. Організатори можуть спостерігати за швидкістю реагування, координацією цивільних і військових служб, особливостями взаємодії між державами та механізмами ухвалення рішень. Це не доведена мета нинішніх погроз, але цілком обґрунтована версія для перевірки.

Третя — психологічний тиск. Коли людина починає сприймати звичайний авіапереліт як потенційну небезпеку, порушується базове відчуття безпеки. Саме на цьому часто будується ефект терористичного залякування.

Четверта — створення недовіри до державних інституцій. Повторювані інциденти можуть породжувати сумніви щодо ефективності правоохоронних органів, військових і спеціальних служб навіть тоді, коли вони діють професійно та відповідно до встановлених процедур.

І нарешті, один із найнебезпечніших довгострокових наслідків — звикання до неправдивих тривог. Система, яка постійно реагує на фальшиві повідомлення, ризикує поступово втрачати належну чутливість до справжніх загроз.

Окремої уваги заслуговує той факт, що нинішні авіаційні інциденти збіглися за часом із кібератаками на холодильне обладнання супермаркетів у кількох європейських країнах та системи, пов’язані із французькою службою крові.

Прямого зв’язку між цими подіями не встановлено. Однак їхня одночасність потребує аналізу з погляду можливих комплексних гібридних операцій проти цивільної інфраструктури.

ЯКОЮ МАЄ БУТИ ВІДПОВІДЬ ЄВРОПИ?

Єврокомісія вже активувала механізм обміну інформацією з питань авіаційної безпеки між державами-членами ЄС.

Єврокомісар з питань транспорту Апостолос Дзідзікостас наголосив, що робити остаточний висновок навіть про взаємозв’язок усіх інцидентів поки зарано.

Це професійно обґрунтована позиція. Спеціальні служби повинні встановлювати не політично зручного винуватця, а реального організатора.

Необхідно зіставити цифрові сліди, походження електронних повідомлень, можливі спільні шаблони, часову синхронізацію та зв’язки між потенційними виконавцями. Водночас неприпустимо послаблювати процедури авіаційної безпеки лише тому, що попередні погрози виявилися неправдивими.

Для України ці події мають окреме значення.

Ми давно спостерігаємо, як росія поєднує військовий, інформаційний, диверсійний та психологічний вплив. Європейським партнерам необхідно враховувати український досвід протидії таким загрозам, не підміняючи ним доказову роботу.

Водночас говорити про параліч європейської авіації було б перебільшенням. Переважна більшість рейсів виконується у звичайному режимі.

Небезпека полягає не в масштабі фактичного припинення польотів, а в можливості систематично порушувати роботу цивільної інфраструктури дешевими, дистанційними та анонімними засобами.

МІЙ ВИСНОВОК.

Події 2–5 листопада демонструють серйозну вразливість сучасних транспортних систем перед масовими анонімними погрозами.

Організований характер цієї хвилі залишається предметом розслідування, а російський слід — обґрунтованою версією для перевірки, а не встановленим фактом.

Якщо причетність російських державних структур буде доведена, цей епізод стане ще одним прикладом того, як москва може переносити протистояння із Заходом у сферу повсякденного життя європейців, не вдаючись до відкритої військової агресії проти держав НАТО.

Проте головний висновок ширший за питання про конкретного виконавця.