За останні тижні навколо Балтійського моря накопичилася така кількість військових, диверсійних, кібернетичних та інфраструктурних сигналів, що розглядати кожен із них окремо вже неправильно.
Почнемо з Нарви.
З 16 до 26 вересня ФСБ запровадила додаткові обмеження у Кінгісеппському та Сланцевському районах Ленінградської області — фактично навпроти Естонії. У п’ятикілометровій прикордонній зоні обмежили нічне пересування, полювання, носіння зброї та рух малих суден на частині Нарви. Естонські прикордонники одночасно фіксують посилення росією облаштування свого берега Нарви та загальне нарощування можливостей контролю прикордонної зони.
Водночас важливо: доказів того, що ці заходи були прикриттям для розгортання ударного угруповання, немає. Але в ширшому контексті вони демонструють інше — росія вкотре відпрацьовує можливість швидко закривати прикордонні райони, обмежувати цивільне пересування та встановлювати жорсткий контроль над оперативним простором.
На іншому боці кордону теж уже не обмежуються заявами.
Литва створює контрмобільні рубежі, розширює мережу інженерних парків із загородженнями та працює над використанням заболочених ділянок як природних бар’єрів. Польща реалізує програму “Tarcza Wschód”, Естонія і Латвія будують власні елементи “Baltic Defence Line”. НАТО посилює східний фланг — від наземних сил до ППО, розвідки, спостереження та систем боротьби з БПЛА.
Паралельно триває інша війна — електромагнітна.
За даними литовського регулятора, кількість антен російської інфраструктури GPS-spoofing у Калінінградській області з початку 2025 року збільшилася приблизно з трьох до 36. Оцінена зона впливу сягає 450 км і охоплює Балтійське море, значну частину Польщі, а також окремі райони Фінляндії та Швеції.
У районі Гданська перебої GNSS стали системними. У травні та червні суттєві багатогодинні перешкоди фіксували приблизно у 70% днів. У перші 19 днів серпня — у 63%. 21 серпня проблеми з GPS під час операцій у Балтійському морі мав навіть польський військовий корабель ORP Albatros.
До цього додається дронова складова.
15 вересня винищувач НАТО збив над Литвою БПЛА з вибухівкою, який увійшов із території білорусі й, за попередніми оцінками, належав до типу, що використовується росією. 21 вересня Польща знову піднімала бойову авіацію через російські удари по Україні. 24 вересня відбулося перше спільне перехоплення групи російських військових літаків винищувачами Фінляндії та Швеції над міжнародними водами Фінської затоки.
Три балтійські держави вже попросили ЄС про додаткові 500 млн євро для посилення протидронової оборони. Єврокомісія підтвердила отримання запиту і 25 вересня повідомила, що його “ретельно вивчає”. Нідерланди тим часом продовжили використання MQ-9 Reaper для розвідки східного флангу до кінця 2027 року.
І є ще один показовий пласт — підготовка тилу.
У Литві відпрацьовують функціонування держави в умовах мобілізації: банки мають забезпечити проведення платежів навіть у разі втрати інтернету та електропостачання. 22 вересня Сейм підтримав подальший розгляд конституційної поправки щодо вилучення заборони на зброю масового знищення. Це ще НЕ означає розміщення ядерної зброї: процедура не завершена. Але сам напрямок дискусії показовий.
Одночасно Франція погодилася розпочати переговори з Латвією щодо її участі у французькій ініціативі ядерного стримування.
А тепер найцікавіше.
23 вересня загорілася наземна станція Starlink у Польщі. Польська прокуратура розслідує справу як можливу диверсію і злочин на користь іноземної розвідки. Прокурори заявили про обґрунтовану підозру щодо можливої причетності російських спецслужб. Остаточної атрибуції поки немає, але сам об’єкт і характер інциденту дуже точно вкладаються в логіку гібридної війни проти критичної інфраструктури.
Що з усього цього випливає?