Зараз буде максимальний тиск. Напад буде в грудні.
1⃣ Чому не зараз. Данильченко сам пише: за три-чотири тижні на Балтиці починається бездоріжжя, і важка броня під Нарвою стане намертво.
У листопаді вибори в Конгрес США, після яких Вашингтон до Нового Року займатиметься собою, і передовсім Іраном.
У грудні земля замерзає, Європа входить у різдвяний режим, а Україна входить у блекаути. І це уже було: у 2021-му спочатку ультиматум, і лише потім удар. Спершу тиск до межі, потім вторгнення.
2⃣ Тиск ми вже бачимо. Стаття в ріа новості про «коротку сво» проти Литви. Комендантська година фсб під Нарвою. лавров, який заявив, що підготовка Європи до війни з росією може спровокувати конфлікт. Так не зливають план. Так заздалегідь готують виправдання.
Бо це буде сво 2.0. Сценарій той самий, що 24.02.2022.
«Денацифікація»: вимоги щодо російської мови, щодо церкви, громадянство для «співвітчизників» у Латвії та Естонії, «рівні права» для партій, які утримує москва.
«Демілітаризація»: НАТО загрожує росії, тому війська Альянсу мають піти. Ми все це чули про себе. Тепер це почує Балтія.
3⃣ Нічого нового тут немає. Це стратегія, яку путін оголосив у Мюнхені ще 2007 року і оформив в ультиматум у грудні 2021-го: НАТО має відкотитися до кордонів 1997 року. А в голові в нього карта 1991-го. Тому Балтія і навіть Польща – далеко не фінал.
путін небезпідставно вважає, що за Балтію ніхто воювати не буде. Особливо якщо він буде погрожувати ядерною зброєю.
У 2022-му він так само рахував, що за Київ ніхто не битиметься. Помилився в одному: битися стало все суспільство.
4⃣ Наступна – Польща, за моїми оцінками – весною 2027-го. Перед цим її розхитають зсередини: конфлікт президента з урядом, доведений до краю, і хвиля ненависті до українців, коли кожен інцидент роздмухують до національного масштабу.
Базовий сценарій – не танки під Варшавою.
Обмежений військовий тиск, під яким вибори виграють свої. І далі каскадом: лояльні уряди по всій східній Європі.
А тепер про нас. Через Польщу йде левова частка зброї для України. Лояльний до кремля уряд у Варшаві закриє логістику, і фронт лишається без зброї. Ми, на думку путіна, впадемо не тому що програємо бій, а тому, що не буде чим воювати.
Мета сво 2.0 – не Нарва. Мета – Жешув і вся Східна Європа.
План реалістичний. Європа воювати не готова. У Франції до влади може прийти Ле Пен, у Німеччині росте AfD. США зв’язані Іраном, а Трамп живе у світі своїх «пісділів».
Стара Європа досі не прокинулася: поки Данильченко рахував години до нападу, глава МЗС Німеччини вперше з 2022 року зустрічався з лавровим і говорив про можливості переговорів з путіним на G20.
І паралельно путін б’є по нашому тилу. InfoLight.UA фіксує російську кампанію із закликами до протестів: негайний мир, вибори, скасування мобілізації. Армію росія зламати не змогла, тому ламає тил. Це той самий план, тільки з нашого боку кордону.
Що робити нам.
Перше. Витримати тиск. Найближчі місяці нас ламатимуть сильніше, ніж будь-коли: прильотами, темрявою, «мирними» закликами. Стійкість тилу зараз і є фронт.
Друге. Змінити ставлення до війни. Її не виграє армія, поки решта українців живе як раніше. Кожен має стати частиною Сектору безпеки та оборони.
Служи або допомагай. Оборонна демократія стоїть на двох речах: ми не демонтуємо демократію заради війни, але й не виграємо війну без участі кожного.
Третє. Якість державного управління. Держава, яка не вміє рахувати, планувати і виконувати обіцянки, програє війну на виснаження навіть із найкращою армією.
Четверте. Мета – перемога, а не перемир’я. Перемир’я з росією – це пауза, за яку вона підготуєттся до нового нападу. Мир настає після перемоги, а не замість неї.