І тому головний висновок на сьогодні такий.
Не треба оцінювати мирний процес за кількістю зустрічей, заяв і дипломатичних формул.
Є значно простіший критерій – поведінка росії.
Чи зменшуються удари? Ні.
Чи припиняється наступ? Ні.
Чи відмовилася москва від максималістських вимог? Підтверджень немає.
Чи припинилися ІПсО про “розвал українського фронту”? Навпаки, вони посилюються.
Чи зменшується гібридний тиск на Європу? Ні.
Отже, переговорне вікно справді існує. Але ознак стратегічної деескалації з боку росії поки немає.
Навпаки, кремль намагається одночасно воювати, домовлятися, тиснути на українську економіку, створювати картинку “неминучої перемоги” і пропонувати Заходу перспективу майбутньої нормалізації відносин.
Тому головне питання сьогодні не “чи будуть переговори?”.
Вони вже йдуть.
Головне питання – хто і в якому стані підійде до моменту, коли на столі з’являться справжні умови завершення війни.
І саме за це зараз триває боротьба – на фронті, у повітрі, в економіці, дипломатії та інформаційному просторі.”
В.Ягун