Розслідування The New Yorker підтверджує, що американські емісари намагалися схилити Україну прийняти територіальні вимоги путіна. Сам Кушнер публічно заявляв, що саме «відмова України віддавати території блокує мирну угоду», тоді як критики всередині США та в Європі наголошують, що такий підхід фактично є Pay-to-Play («плати і грай») дипломатією, де національні інтереси та суверенітет союзника обмінюються на фінансові вигоди. Іншими словами, мародери Трампа працювали над капітуляцією України.
У статті говориться, що Джаред зовсім не підготовлений до ведення серйозних міжнародних переговорів. Навіть у приватній єврейській школі у Нью-Джерсі Джаред Кушнер мав репутацію посереднього студента. Адміністрація та вчителі згадували, що його оцінки та результати тестів SAT були далекими від рівня Гарварду, тому його вступ став для всіх шоком. А вступив Джаред до університету після того, як його батько зробив благодійний внесок – 2,5 млн $.
В свою чергу Джаред Кушнер активно відбілювач репутацію батька і лобіював його призначення на посаду посла США у Франції, яку той зрештою отримав від Дональда Трампа. Чарльз Кушнер відбував покарання у федеральній в’язниці за ухилення від сплати податків, незаконне фінансування виборчих кампаній та дику історію з шантажем власного зятя. Проте зв’язки вирішують усе: спочатку Трамп повністю помилував свата, а потім відправив представляти США в Парижі.
Деякі цитати зі статті:
«Він уособлює новий тип вашингтонського діяча, для якого державна посада служить засобом для отримання надзвичайного багатства».
«Вони приходять на ці зустрічі й займаються бізнесом прямо під час дипломатії. “Гаразд, досить про припинення вогню. У нас є готель, який ми хочемо побудувати”. Ось така зовнішня політика зараз у Америки» — цитує видання колишнього американського чиновника.
«Кушнер і Віткофф розробили план, який європейські та українські дипломати оцінили негативно — як капітуляцію перед Москвою».
«Кушнер, навпаки, точний, відсторонений, безкровний. Навіть його голос — тонкий і різкий — може звучати відчужено.
The New Yorker резюмує, що Кушнер перетворив класичну дипломатику на роботу звичайного «брокера з нерухомості», де суверенітет країн та долі мільйонів людей сприймаються лише як елементи бізнес-угоди. “
Роман Безсм-й