До речі, про олігархів у національних політиках. Вето Афін обумовлено інтересом однієї людини — грецького мільярдера-судноплавника Георгія Прокопіу, для якого рішення ЄС перекривають торгівлю на крові з московією. Компанії Прокопіу, особливо Dynagas, забезпечують експорт для Кремля скрапленого газу, особливо з критичних арктичних портів.
Якщо попри вето Греції зберігався високий шанс подолати його колективним тиском ЄС (як, для прикладу, «злилась» Мальта), то така кількість заперечень від ще 5 країн створює передумови до взагалі відкликання розгляду 21-го пакета санкцій, що може стати найбільшою політичною поразкою європейської дипломатії.
Але є й необ’єктивна причина — риба.
Риба вирішує все
Тиждень тому на пресконференції після Foreign Affairs Council висока представниця європейської дипломатії Кая Каллас зробила цікаву заяву
«Спочатку про рибу. Мушу сказати, що до того, як я обійняла цю посаду, я не знала, наскільки геополітичною є риба. Риба справді, справді, заважає всім важливим геополітичним процесам у світі», — іронічно заявила Каллас.
Тож питання: чи не схоже це на керований саботаж?
Ймовірно, так і є. Нещодавно на каналі ми з Вами розглядали конфлікт між Каєю Каллас та Урсулою ф-д Ляєн, яка хоче ліквідувати посаду Каї Каллас або значно обмежити фінансування і тим самим перебрати функції, і, власне, високої представниці європейської дипломатії Каллас, яка вбачає в президентці ЄК авторитарні замашки. Плюс я ще вбачаю конфлікт між «старою» та «новою» Європою через диспропорції представленості в ЄС.
Якщо ми подивимося на узгодження санкцій, то відповідає за нього в першу чергу Кая Каллас, і провал 21-го пакета — функціонально це її провал. Але якщо подивимося, через що цей провал набрав ефект лавини, то це неочікувана позиція Німеччини щодо московської риби, власне, чим і викликаний іронічний коментар Каллас про рибу.
Урсула ф-д Ляєн — представниця німецького політичного бомонду — від того, що вона є дочкою відомого німецького політика Ернеста Альбрехта до її політичного шляху разом із правлячою партією ХДС.
Тож дуже схоже на те, що липень — це час залаштункових ігор не тільки в українській політиці, а й у топєвропейській, де ЄК провокує або точніше дистанціюється від провалу Офісу Каллас, а потім Комісія підключить механізми, щоб рятувати ситуацію із санкціями і продемонструвати свою владу. І все це напередодні затвердження семирічного бюджету 2028–2034, де Урсула ф-д Ляєн просуває скорочення фінансування Європейської служби зовнішніх справ (EEAS), тобто для Каллас.
Плюс ізраїльський фактор. Каллас просуває в санкціях заборону торгівлі з незаконними поселеннями Ізраїлю на Західному березі. Ізраїль розірвав із Каллас відносини, але ф-д Ляєн за спиною Каллас веде окремі перемовини з Ізраїлем. Тож до «питання риби» додається фактор «німецької травми щодо Ізраїлю», де позицію Каллас підтримує більшість країн Європи, але вона контрастує з принципами німецької політики.
Тож пакет санкцій, який був спрямований у першу чергу проти Кремля, став заручником цілого ряду політичних ігор (а не тільки проблеми узгодження), які впливають на його узгодження.
Що треба знати Україні?
В якийсь момент Урсула ф-д Ляєн з Європейською Комісією прийде рятувати пакет санкцій (в чому і задум), щоб продемонструвати неспроможність Каллас. Виключать санкції проти Ізраїлю, натиснуть на кого треба і урочисто приймуть пакет, подолавши «політичний біль».
Але нестабільність і політичний цирк залишаться як мінімум до листопада, коли має бути затверджений семирічний бюджет ЄС, і зʼявиться відповідь, хто у конфлікті переміг: Урсула чи Кая.