Чи відтермінує своє рішення ЄС щодо відмови від московських енергоресурсів? На фото 3% по нафті — це…

Чи відтермінує своє рішення ЄС щодо відмови від московських енергоресурсів?

На фото 3% по нафті — це Угорщина та Словаччина і, відповідно, нафтопровід «Дружба» (за затвердженим регламентом до кінця 2027 р. — повна заборона).
13% газ — це переважно СПГ, який закупляє Іспанія, Франція та Бельгія, поступова відмова від якого буде у 2026 та 2027 рр.

Вже декілька разів за останні дні потраплялись новини про те, що ЄС може наслідувати американський приклад і на тлі енергетичної кризи відкласти власне рішення про повну відмову від московських енергоресурсів.

Попри те, що інформація подана в Bloomberg чи Reuters, — вона не включає контекст, про який поговоримо.

Для початку, в статті Bloomberg цей аспект звучить лише один раз і дослівно так:

«Існує зростаючий ризик того, що заплановану заборону на постачання російської нафти буде відкладено, кажуть люди, знайомі з цим питанням».

Це гра в «можливе». Чи можливо, що цей ризик зростає? Можливо. Чи коректно його так подавати без пояснення контексту «що треба для скасування чи яка позиція у Єврокомісії»? Ні, не коректно, бо це спотворює розуміння і створює хибне уявлення у читача.

Почнемо з позиції Європейської Комісії, на якій би цю полеміку станом на зараз можна було б і зупинити.

Урсула фон дер Ляєн 19 березня на саміті ЄС чітко заявила, що навіть у період подібної кризи ЄС не буде відновлювати постачання російських енергоресурсів:

«У нас є чітка мета, і ми її дотримуємося»,

— відрубала всі спекуляції вона.

Слова Урсули ф-д Ляєн повністю збігаються із заявою єврокомісара з енергетики ЄС Дана Йоргенсена, який заявив:

«Ми не будемо імпортувати жодної молекули російських енергоресурсів».

Але якщо позицій високопосадовців комусь недостатньо, то поговоримо про технічний бік контексту. 

Повна відмова від московських енергоресурсів відбувається в рамках програми REPowerEU, затвердженої у 2022 році. І окремими рішеннями Ради ЄС від 2025 року з конкретизацією та термінами відмов (регламентами), які були прийняті кваліфікованою більшістю.

Тобто прийнятий регламент в Раді та затверджений Європейським парламентом — це офіційний документ, який не може бути саботований чи скасований навіть окремим рішенням Європейської Комісії (що вони, судячи з заяв, і не збираються робити). А якби й збиралися б відтермінувати, то потребували б окремого голосування, яке б мало мінімальні шанси пройти кваліфіковану більшість.

Тобто відтермінування відмови від московських енергоресурсів, яку активно окреслюють в медіа, — це переливання з пустого в порожнє в рамках «гіпотетичних можливостей» і «думок», які за поточним балансом сил не можуть бути реалізовані.

Поява таких статей спричинена трьома аспектами:

1. Є криза, і це факт. Як і факт, що, ймовірно, є сили, які б хотіли пройти цю кризу з московськими енергоресурсами.

2. Масово ці статті «з інсайдами та натяками» з’являлися саме напередодні саміту ЄС, що посилювало спекулятивність (клікбейтність) цих статей.

3. Ці статті виходили на тлі близькості до 25 квітня, коли приватні компанії та уряди мають зупинити закупки будь-якого газу та СПГ за короткостроковими контрактами. А в цьому блоці заборон є ціла низка приватних компаній Іспанії, Франції, Бельгії, які б, ймовірно, хотіли цього уникнути, але є рішення ЄС і, відповідно, дії національних урядів.

Тож поява спекуляцій щодо ніби скасування є якраз підтвердженням того, що процес відмови йде — серйозно і прямо. І що є сили, які б хотіли скористатись можливістю відтермінувати рішення під неочікувану кризу на Близькому Сході, але політична та юридична можливість цього відтермінування вкрай малоймовірна.

Бо враховуючи як було важко прийняти регламенти та рішення щодо відмови, то щодо їх відтермінування та скасування — це практично така ж важка процедура, бо тут європейська бюрократія грає вже позитивну роль захисту рішення.

ТelegramСайтInstagram
TwitterМерч Підтримати