1. Росія не планує швидкої перемоги. Вона планує довгу війну на виснаження, де головна ставка – не фронт, а виснаження економіки України і терпіння Заходу.
2. Масовані удари дронами і КАБами – це не ознака сили, а ознака переходу рф до дешевої війни ресурсів.
3. 2026 рік може стати роком, коли Європа почне реально заміщати США у підтримці України. Не через політику, а через необхідність власної безпеки.
4. Будь-які заяви американських політиків щодо росії треба розглядати через призму внутрішньої боротьби у США, а не як зміну стратегічного курсу негайно.
5. Близький Схід зараз – головний конкурент України за військові ресурси Заходу. Це означає просту річ: більше власного виробництва – менше залежності.
6. Україна вже стала експортером безпеки. Наш досвід дронової війни, РЕБ і контрдронових систем стає товаром глобального попиту.
7. Росія буде збільшувати теракти, диверсії і інформаційні операції всередині України, бо це дешевше ніж наступати.
8. Головна ціль російської ІПсО у 2026 році – не Україна. Її ціль – суспільства країн ЄС, щоб зменшити підтримку нам.
9. Головний ресурс України зараз – не тільки зброя. Це стійкість суспільства, керованість держави і здатність тримати баланс між війною і економікою.
10. Головний ризик – втома. Головна перевага – досвід. Україна сьогодні є єдиною армією Європи, яка знає, як виглядає сучасна велика війна.
Головний висновок:
• Росія грає у стратегію виснаження.
• Україна повинна грати у стратегію витривалості.
Це різні речі.
Виснаження – це чекати, коли противник ослабне.
Витривалість – це ставати сильнішим швидше, ніж ворог встигає тебе послабити.
І якщо зовсім прямо:
• 2026 рік вирішує не хто сильніший.
• Він вирішує – хто довше залишиться керованим.
А сучасні війни виграють не найбільші армії. Їх виграють найбільш стійкі держави.”
В.Ягун