“ЩО НАМ ЗАВАЖАЄ ВИГРАТИ ВІЙНУ. ПОГЛЯД З США. Нашим друзям за океаном уже все давно зрозуміло.А нам –…
Нашим друзям за океаном уже все давно зрозуміло.
А нам – все ще розповідають казочки про «героїчну вертикаль», «ефективних менеджерів» і «стратегічні перемоги» у стилі «прапор на косі ціною батальйону».
На стіл потрапив цікавий документ з Вашингтону – підписи там, самі розумієте, серйозні: Голова АНБ, директори Нацрозвідки та ЦРУ США.
Не телеграмка від «Альоші» і не методичка з Банкової, а реальний зріз того, як союзники оцінюють наші шанси.
Публікуємо стисло. Без «розжовування» і без усіх деталей (поки). Але достатньо, щоб стало зрозуміло: в Вашингтоні чудово бачать те, що у Києві намагаються замітати під килим.
Внутрішньополітичні «перемоги»
1. Слабке, іноді вкрай слабке стратегічне планування на всіх рівнях виконавчої влади, що не дозволяє завчасно реагувати на загрози з боку рф.
2. Слабкий професійний рівень підготовки кадрового складу як вищого керівництва України, так і всієї виконавчої вертикалі.
3. Слабка виконавча дисципліна на всіх рівнях, яка не дозволяє вчасно або взагалі втілювати у життя рішення виконавчої влади.
4. Загальний стабільно високий рівень корупції, який отримав центр координації у вигляді ОПУ.
5. Небажання ухвалювати непопулярні, але необхідні рішення для обороноздатності, що призводить до хронічної втрати ініціативи у протистоянні з рф.
6.Слабка інформаційна політика, яка залишилася на рівні 2022 року.
7.Практична відсутність діалогу влади з громадянським суспільством, що призводить до зростаючої відірваності від потреб населення.
8. Відсутність роботи кадрового ліфту: слабопідготовлений склад не оновлюється, а лише переміщується по посадах.
Військові «успіхи»
1. Вкрай низька дисципліна у ЗСУ навіть у порівнянні з армією рф. Це призводить до СЗЧ та відмов виконувати накази.
2. Низька підготовка командного складу всіх рівнів.
3. Відсутність посадового ліфту, який би піднімав нагору командирів, чиї підрозділи добре проявили себе.
4. Майже абсолютна безкарність для командирів усіх рівнів, які провалили обов’язки чи віддавали злочинні/волюнтаристські накази.
5. Системна корупція зверху донизу.
6. Повільна та запізніла адаптація ЗСУ до методів війни рф.
7. Недостатньо ефективна мобілізаційна політика, що призводить до системного кадрового голоду.
8. Незадовільна робота ГШ і штабів нижчого рівня як у плануванні, так і в забезпеченні підрозділів.
9. Незадовільна робота МОУ, яке досі не створило Центр стратегічного планування.
10. Низький професійний рівень кадрового складу МОУ.
11. Слабкі спеціалісти МОУ у сфері ОПК, що призводить до малоефективної промислової політики.
12. Низька ефективність закупівель МОУ як наслідок системної корупції.
Зовнішньополітичні «досягнення»
1. Абсолютна централізація переговорних процесів на особі Президента та його оточенні.
2. Нівелювання ролі МЗС, яке перетворилося на технічний придаток ОПУ.
3. Погана професійна підготовка довірених посадовців Президента (Умеров, Єрмак).
4. Відсутність у МЗС впливових інституцій для вивчення напрямків майбутніх переговорів та персоналій.
5. Незрозуміла кадрова політика у дипломатичному корпусі: замість професійних дипломатів — люди за протекцією ОПУ.
6. Слабка маневреність Президента як переговорника: важко змінює амплуа під співрозмовника, що призводить до непорозумінь.
Оце і є «секрет успіху» по-українськи.
США прямо кажуть: слабке керівництво, корупція як система, відсутність планування, дилетантизм і страх приймати непопулярні рішення.
І так, це лише перша частина.
Далі буде про економіку і допомогу союзників.
Бо в той час, як нам показують чергову «легенду Буданова» чи «нового Колобка Іващенка», у Вашингтоні бачать справжню картину: країна може перемогти, але спершу треба вигнати з кабінетів не ворогів у лаптях, а «своїх» у лампасах і краватках.
Хочете другу частину? Залишайтеся з нами.
А тим часом — привіт Банковій: ваш «піар-генерал» знову не потрапив у звіт союзників “