Останні роки Служба безпеки України опинилася в неприродній для спецслужби ролі публічного героя. Ма…
Це може подобатися суспільству, але для спецслужби це тривожний сигнал. Бо спецслужби не працюють як соцмережі. Моссад чи MI6 не хизуються операціями — їхня сила в тиші, а не в оплесках.
На цьому тлі призначення Євгена Хмари є гарним кадровим рішенням. Поясню чому. Останнім часом голова СБУ — свідомо чи вимушено — став політичною фігурою. Публічність, персоніфікація спецоперацій, медійний образ «головного месника» зручно лягають у логіку воєнного часу, але руйнують інституцію. Коли спецоперації перетворюються на інформаційний продукт, зростають ризики витоків, ворог краще читає стиль і логіку дій, а спецслужба з інструмента держави поступово стає суб’єктом політичного піару. У результаті виграє не безпека, а картинка. Між іншим, така «публічність» характерна не лише для СБУ, але й для ГУР. Про недоречність такої медійності писали/говорили вже багаторазово.
Хмара — повний антипод цієї моделі. Це генерал, який особисто брав участь у складних спецопераціях, отримував державні нагороди за різних президентів і водночас роками залишався в тіні. Його нагородний список — не елемент самопросування, а суха хронологія війни й реальної роботи: від АТО до повномасштабного вторгнення, від «За мужність» до повного комплекту орденів Богдана Хмельницького і Хреста бойових заслуг. У світі бізнесу це назвали б «тихою розкішшю». У світі спецслужб — це вищий професіоналізм.
Один блогер влучно зауважив, що Василь Малюк став популярним не за аналітику чи управлінські реформи, а за унікальні спецоперації проти ворога. Це правда. Але важлива різниця в ролях. Якщо Малюк — сильний публічний виконавець і символ операцій, то Хмара — їхній архітектор. Той, хто планує, координує, ухвалює рішення і при цьому не виходить до мікрофона. Саме такі люди й мають очолювати спецслужби.
Ключовий момент полягає в тому, що «бог спецоперацій» не дорівнює піарник. Президент виглядає сильним не тоді, коли спецслужба коментує кожен крок, а тоді, коли операції ефективні, ворог деморалізований, союзники довіряють, а держава не пояснює свої дії в режимі ток-шоу. Хмара — саме той керівник, за якого СБУ працює на результат, а не на стрічку новин, і водночас підсилює президента як главу держави, а не створює йому медійного конкурента.
Тому призначення Євгена Хмари — це мінус шоу і мінус самореклама, але плюс професіоналізм, тиша й ефективність. А в умовах війни тиша спецслужб є запорукою безпеки і важливою складовою успіху.
p.s. А ні з Малюком, а ні з Хмарою особисто не знайомий. Тому, про якісь особисті симпатіі/антипатії мова не іде.”
Г.Тука